Звичайна версія сайту
Пряма мова

Промова в.о. Голови Національного банку Якова Смолія під час прес-брифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Щиро вітаю всіх присутніх на першій у новому році зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.

Доводжу до вашого відома, що Правління прийняло рішення підвищити облікову ставку до 16% річних з 26 січня цього року. Більш жорстка монетарна політика сприятиме поступовому зниженню споживчої інфляції та її поверненню в цільовий діапазон у середині 2019 року.

Для початку підіб’ємо підсумки інфляції у 2017 році.

Минулого року споживча інфляція зросла до 13,7% і, таким чином, перевищила ціль Національного банку 8% ± 2 в. п., встановлену Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу.

Прискорення інфляції з минулорічного рівня 12,4% та її відхилення від цілі відбулося насамперед через дію чинників, на які інструменти грошово-кредитної політики мають обмежений вплив.

Якщо поглянути на прогноз інфляції на рівні 9,1%, який ми зробили рік тому, та її фактичний рівень за підсумками минулого року, то різниця між ними становитиме 4.6 в. п. І більш ніж половина цього відхилення – результат подорожчання сирих продуктів харчування.

Як ми вже неодноразово розповідали, минулого року значно скоротилася пропозиція окремих видів продовольчих товарів через несприятливі погодні умови в першій половині року, нестабільну ситуацію у тваринництві, зростання світових цін та зовнішнього попиту на вітчизняні продукти харчування (насамперед, м’ясні та молочні). Як наслідок, ціни на сирі продукти харчування підвищилися на 24% за рік.

Це, у свою чергу, спричинило зростання цін на продукти харчування з високим ступенем переробки. Також на зростанні цін на товари і послуги відобразилося збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці. Водночас стрімко відновлювався споживчий попит. Про це свідчить суттєве збільшення обороту роздрібної торгівлі на 16% у річному вимірі у грудні.

Крім того, наприкінці року посилився й фундаментальний інфляційний тиск, про що свідчать прискорення базової інфляції в грудні до 9,5% та високі інфляційні очікування.

По-перше, на ціни тиснула ситуація на валютному ринку в останній місяць року. Цінова кон’юнктура для товарів українського експорту, особливо сталь, залізну руду та пшеницю, залишалася в цілому сприятливою. Разом із тим, на пропозиції валюти позначилося сезонне зменшення надходжень від аграрного експорту, а також наявність значної гривневої ліквідності в експортерів від отримання відшкодування ПДВ. Як наслідок, зросла волатильність курсу гривні. Національний банк згладжував ці коливання за допомогою валютних інтервенцій – у грудні його чистий продаж валюти становив 183 млн дол. США.

По-друге, у грудні відбулося значне пом’якшення фіскальної політики на противагу попереднім місяцям, у тому числі через різке підвищення пенсійних виплат та нерівномірне витрачання бюджетних коштів їх розпорядниками. При чому зміщення виконання видатків державного бюджету на кінець року було більш суттєвим навіть порівняно з попередніми роками.

У результаті, за підсумками року відхилення інфляції від цілі було більш значним, ніж очікування Національного банку, оприлюднені в Інфляційному звіті за жовтень 2017 року.

Варто відзначити, що Національний банк міг би частково стримати зростання інфляції за рахунок більш раннього переходу до жорсткої монетарної політики.

Монетарна політика у 2017 році була досить стриманою – показники реальної процентної ставки (тобто з урахуванням інфляційних очікувань) коливалися протягом року на рівні 5-7%. Однак, вона була недостатньо жорсткою для нівелювання проінфляційних факторів. 

Коли ж інфляція знову наблизиться до цільових показників НБУ?

За нашими оновленими прогнозами, протягом 2018-2020 років інфляція поступово знижуватиметься. Це насамперед буде результатом жорсткої монетарної політики на прогнозному горизонті. Однак Національний банк прогнозує, що у поточному році інфляція буде залишатися високою: 8,9% загальна і 8,2% базова. Такий інфляційний тиск буде зумовлений низкою факторів:

  • По-перше, зростання цін сирих продуктів, що спостерігалося минулого року (насамперед, м’яса та молока), продовжить відображатися на цінах на продукти з високим ступенем обробки.
  • По-друге, триватиме збільшення доходів населення внаслідок як підвищення соціальних стандартів Урядом, так і подальшого зростання заробітної плати в приватному секторі через високий попит на робочу силу. Як наслідок, активно зростатиме споживчий попит, що також позначиться на цінах.
  • По-третє, підвищення зовнішньої вразливості економіки через затримку у продовженні співпраці з МВФ ускладнює для України залучення капіталу і, як наслідок, зумовлює тиск на обмінний курс гривні.
  • Крім того, на показник інфляції впливають високі інфляційні очікування населення та бізнесу, спричинені поточними темпами зростання споживчих цін та волатильністю на валютному ринку в останні місяці.
  • Також вагомим чинником стало стрімке зростання світових цін на нафту, яке зумовлює подорожчання палива на внутрішньому ринку.

У наступні роки зниження інфляції будуть забезпечувати збереження жорсткої монетарної політики, збільшення пропозиції продуктів харчування та уповільнення імпортованої інфляції.

Відповідно будуть знижуватися як темпи зростання цін на сирі продовольчі товари, так і базова інфляція, яка суттєво від них залежить.

У результаті інфляція повернеться до цільового діапазону в середині 2019 року і становитиме 5,8% на кінець наступного року. У 2020 році інфляція уповільниться до 5,0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5,0% ± 1 в. п).

Ми також оновили й інші макроекономічні прогнози на 2018-2020 роки

Ми очікуємо, що економічне зростання прискориться до 3,4% у поточному році. Основним драйвером зростання економіки стане приватне споживання. Його будуть стимулювати все ще високі темпи зростання реальних зарплат, а також інших доходів населення, у тому числі пенсій. Крім того, цьому сприятиме пом’якшення фіскальної політики. Також збережеться активна інвестиційна діяльність підприємств. 

У 2018-2020 роках зростання реального ВВП уповільниться до 2,9%. Це відбудеться через вичерпання ефектів цьогорічного фіскального пом’якшення та під впливом жорсткої монетарної політики, яка необхідна для повернення споживчої інфляції до цільового рівня на прогнозному горизонті. Крім того, повільний прогрес у структурних реформах стримуватиме підвищення довгострокового потенціалу економіки.

Також на прогнозному горизонті відновлення кредитування буде повільним, насамперед відображаючи високі ризики інституційного середовища, зокрема низький рівень захисту прав кредиторів.

Роль експорту в економічному зростанні поступово посилюватиметься завдяки сприятливим умовам торгівлі та розширенню доступу на зовнішні ринки. Також зростання експорту підтримуватиме відновлення виробництва в окремих галузях промисловості, які в попередньому році втратили доступ до продукції підприємств, розташованих на неконтрольованій території. Водночас підвищення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту надалі зумовлюватиме зростання імпорту. Як наслідок, дефіцит поточного рахунку збережеться на рівні близько 3% від ВВП у 2018 – 2020 роках

Ключовим припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом. Це дозволить зберегти доступ до офіційного фінансування і від інших організацій, а також до міжнародних ринків капіталу на прогнозному горизонті.

У поточному році Національний банк очікує надходження близько 2 млрд дол. США від МВФ, а також отримання Урядом кредитів від ЄС та Світового банку. Це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 20.5 млрд дол. США або 3.7 місяця імпорту майбутнього періоду на кінець поточного року.

Однак у наступних двох роках через пікові виплати за зовнішнім державним боргом очікується формування дефіциту зведеного платіжного балансу та скорочення міжнародних резервів.

Відповідно, основним ризиком для реалізації зазначеного прогнозного сценарію ми вважаємо відсутність прогресу в проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності та подальшої співпраці з МВФ

У разі дострокового припинення програми з МВФ це може загрожувати погіршенням умов доступу на міжнародні фінансові ринки, може призвести до посилення девальваційних та інфляційних очікувань, а також до зростання ймовірності проблем з обслуговуванням зовнішніх державних зобов’язань у найближчі роки. У 2018-2020 роках Уряд та НБУ мають сплатити за зовнішніми боргами понад 16 млрд дол. США. Тому, на нашу думку, для збереження макрофінансової стабільності України критично важливим є продовження співпраці з МВФ у рамках на лише поточної, а й нової програми.

Також вагомим ризиком є проведення Урядом більш м’якої фіскальної політики. Зокрема, подальше збільшення соціальних видатків вищими темпами, ніж загальне зростання продуктивності праці в економіці, може посилити інфляційний тиск. У такому випадку Національний банк буде змушений сформувати більш жорсткі монетарні умови, ніж це передбачається базовим сценарієм.

Чому ми вирішили підвищити облікову ставку попри очікуване зниження інфляції?

Саме підвищення облікової ставки допоможе знизити інфляцію до прогнозованих рівнів та запобігти проінфляційному впливу з боку окреслених ризиків у разі їх реалізації 

Досвід застосування інфляційного таргетування в Україні і, зокрема, досвід дворазового підвищення облікової ставки у жовтні-грудні минулого року свідчать, що монетарна політика досить результативно діє через канал процентних ставок. Тобто, шляхом впливу на процентні ставки в економіці, зокрема на ставки комерційних банків за кредитами та депозитами.

Наприклад, з часу підвищення облікової ставки у жовтні Український індекс міжбанківських ставок збільшився у середньому на 1,7 в. п., ставка за депозитами фізичних осіб − на 0,5 в. п., за кредитами бізнесу – на 1,5 в. п.

Підвищення ставок унаслідок сьогоднішнього рішення буде стимулювати притік заощаджень у банківський сектор і, відтак, стримувати споживчий попит. Також підвищення ставок робить більш привабливими фінансові інструменти в національній валюті порівняно з аналогами в іноземній валюті, що матиме позитивний вплив на майбутню інфляцію через канал обмінного курсу. Окрім того, жорстка монетарна політика спрямовується на упередження подальшого погіршення інфляційних очікувань. 

Якою буде монетарна політика Національного банку в майбутньому?

Національний банк і надалі буде спрямовувати свою політику на уповільнення темпів зростання цін та досягнення цілей з інфляції

Наголошую – у разі відсутності суттєвих ознак зниження інфляційного тиску в найближчій перспективі, Національний банк може вдатися до подальшого підвищення облікової ставки для повернення інфляції до встановлених середньострокових цілей. Однак при цьому ми, як і раніше, будемо балансувати між необхідністю, з одного боку, знизити інфляцію та, з іншого боку, мінімізувати негативні короткострокові наслідки для економічного зростання та відновлення кредитування.

Більш детальний новий макроекономічний прогноз НБУ подано в Інфляційному звіті, який буде опубліковано 01 лютого.

Наступна зустріч керівництва Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 01 березня цього року. 

Дякую за увагу!

Поділитись