Звичайна версія сайту
Пряма мова

Виступ Голови Національного банку Якова Смолія під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 17,5% річних.

Наразі стійка тенденція до уповільнення інфляції до цілі 5% дає змогу Національному банку розпочати цикл зниження облікової ставки. Разом з тим Правління бачить ризики, реалізація яких може стати цьому на заваді.

Що відбувалося з цінами з часу попереднього рішення?

У березні споживча інфляція продовжила уповільнюватися – до 8,6% у річному вимірі, що відповідало нашому попередньому прогнозу. Базова інфляція знизилася навіть стрімкіше, ніж очікувалося раніше, – до 7,6%. Це свідчить про те, що фундаментальний інфляційний тиск на початку року продовжив послаблюватися.

Цьому сприяла наша жорстка монетарна політика. Зокрема, вона стала однією з причин зміцнення курсу гривні. Це, у свою чергу, позначилося на цінах імпортованих товарів і товарів зі значною імпортною складовою.

Незважаючи на електоральні події, на сьогодні зберігається сприятлива ситуація на фінансовому ринку України, а інфляційні очікування населення, бізнесу, банків та фінансових аналітиків продовжують покращуватися.

На додаток до монетарних чинників послабленню інфляційного тиску сприяли розширення внутрішньої пропозиції окремих продуктів харчування та падіння світових цін на продовольство.

Якою ж буде динаміка інфляції надалі?

Очікуємо, що інфляція буде і далі поступово уповільнюватися. Вона знизиться до 6,3% на кінець цього року та до 5,0% на кінець наступного. Як і прогнозувалося раніше, вже на початку 2020 року інфляція увійде в межі цільового діапазону (5% +/- 1 в.п.).

Уповільнення інфляції зумовлять такі чинники:

  • по-перше і насамперед, жорсткі монетарні умови та стримана фіскальна політика;
  • по-друге, зниження темпів зростання заробітних плат внаслідок поступового наближення їх рівня до показників сусідніх країн і менш інтенсивної трудової міграції з України.
  • по-третє, зміцнення гривні в першому кварталі цього року, яке буде гальмувати зростання цін на непродовольчі товари;
  • по-четверте, здешевлення газу на світових ринках, яке також буде відображатися і в зміні внутрішніх цін;
  • по-п’яте, збільшення пропозиції продовольчих товарів як вітчизняного, так і іноземного походження.

Ці фактори також будуть обумовлювати подальше уповільнення базової інфляції – до 5,0% у поточному році та 3,7% у наступному.

Натомість гальмувати зниження інфляції буде очікуване приведення окремих тарифів до ринкових рівнів та підвищення акцизів на алкогольну та тютюнову продукцію.

Національний банк також здійснив регулярне оновлення й інших макроекономічних прогнозів

Ми очікуємо, що зростання економіки у 2019 році уповільниться, проте прискориться вже з наступного.

Зокрема, як і у січні, ми прогнозуємо зниження темпів економічного зростання у 2019 році до 2,5%.

Це пов’язано з уповільненням глобальної економіки та світової торгівлі, стриманою фіскальною політикою через потребу погашення значних обсягів державного боргу, а також жорсткими монетарними умовами, необхідними для зниження інфляції до цілі. Крім того, очікується зниження врожаїв зернових і олійних після рекордних показників у 2018 році.

Основним драйвером економічного зростання буде залишатися приватне споживання. Однак, його приріст уповільниться під впливом зниження темпів зростання реальних доходів домогосподарств – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону. Інвестиційний попит буде стримуватися політичною невизначеністю у рік подвійних виборів.

Зростання реального ВВП прискориться до 2,9% у 2020 та 3,7% у 2021 році. Цьому сприятимуть поступове пом’якшення монетарної політики, що стимулюватиме внутрішній попит, а також пожвавлення інвестиційної активності після завершення електорального циклу. Стримуючим фактором для економічного зростання буде скорочення обсягів транзиту природнього газу до Європи внаслідок будівництва обхідних газопроводів.

У 2019 році під впливом різноспрямованих факторів дефіцит поточного рахунку збережеться на рівні попереднього року 3,3% ВВП. Надходження від продажу минулорічного рекордного урожаю кукурудзи та ефекти сприятливих умов торгівлі будуть нівельовані охолодженням економік країн – основних торгівельних партнерів.

Останнє негативно позначиться на експортних поставках і рівні грошових переказів від трудових мігрантів.

Надалі дефіцит поточного рахунку дещо розшириться – до 4% ВВП у 2021 році внаслідок скорочення обсягів транзиту газу та слабкого попиту з боку країн – основних торгівельних партнерів в умовах посилення внутрішнього інвестиційного попиту.

Основним припущенням нашого макроекономічного прогнозу, як і раніше, є подальше виконання Україною взятих зобов’язань за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом

Це дозволить Україні отримувати інше офіційне фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу та підтримувати жвавий інтерес нерезидентів до ОВДП у національній валюті. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати виплати за зовнішнім державним боргом, пік за якими припадає на 2019-2020 роки. Також продовжиться приплив боргового та інвестиційного капіталу до приватного сектору.

Унаслідок цього обсяг міжнародних резервів буде залишатися на рівні близько 21-22 млрд дол. США упродовж цього і наступних років.

Головним внутрішнім ризиком для реалізації зазначеного макроекономічного прогнозу, зокрема зниження інфляції до цілі у 2020 році, є традиційне посилення невизначеності в рік президентських та парламентських виборів.

Цей ризик  буде враховуватися у монетарних рішеннях Національного банку насамперед через його вплив на фінансовий ринок та інфляційні очікування.

Важливими також є такі зовнішні ризики:

  • рецесія світової економіки та зниження цін на сировинних ринках;
  • посилення геополітичної напруги, зокрема через невизначеність із Brexit;
  • невизначеність щодо обсягів транзиту газу через Україну з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів у Європу;
  • ескалація військового конфлікту та нові торгові обмеження з боку Росії.

З урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу та такої оцінки ризиків Правління Національного банку вирішило знизити облікову ставку до 17,5%.

Якою буде монетарна політика Національного банку в подальшому?

Розпочинаючи цикл зниження облікової ставки, Правління зауважує, що подальші кроки будуть залежати від реалізації інфляційних ризиків та покращення інфляційних очікувань.

Разом з тим, попри наявність макроекономічних передумов для циклу зниження облікової ставки, цьому процесу може стати на заваді реалізація ризиків для фінансової стабільності України, про які на минулому тижні йшлося у заяві Ради з фінансової стабільності, а також ризиків для збереження незалежності Національного банку.

Ми продовжимо уважно стежити за перебігом подій в Україні та готові у разі реалізації окреслених ризиків реагувати інструментами монетарної політики.

Ви зможете ознайомитися з новим детальним макроекономічним прогнозом в Інфляційному звіті, який буде опублікований 3 травня.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням сьогоднішнього рішення, буде оприлюднено 6 травня.

Наступна наша зустріч з питань монетарної політики відбудеться 6 червня цього року.

Дякую за увагу!

Поділитись