Звичайна версія сайту
Пряма мова

Виступ Голови НБУ Якова Смолія під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 18% річних з 7 вересня 2018 року.

Попри впевнене зниження інфляції з початку року, реалізація низки ризиків може в подальшому стати на заваді цій тенденції. Проведення більш жорсткої монетарної політики дозволить нівелювати вплив цих ризиків і повернути інфляцію в межі цільового діапазону в кінці 2019 року та досягти середньострокову ціль 5% у 2020 році.

Які тенденції демонструвала інфляція з часу попереднього рішення?

У липні інфляція продовжила уповільнюватися – до 8,9% у річному вимірі, упритул наблизившись до цільового діапазону 6,5% ± 2 відсоткових пункти на кінець ІІІ кварталу. І, за нашими попередніми оцінками, у серпні вона також залишалася близькою до цієї позначки.

Зниження інфляції загалом відповідало нашому останньому макроекономічному прогнозу, оприлюдненому у липні.

Цьому сприяло суттєве розширення внутрішньої та імпортної пропозиції продовольчих товарів, завдяки якому ціни на них зростали низькими темпами. Крім того, на цінах на непродовольчі товари позначилося зміцнення курсу гривні в першому півріччі.

Базова інфляція в липні уповільнилася до 8,8% у річному вимірі, що також збігається з нашими очікуваннями. Утім, усе ще високі значення базової інфляції свідчать про збереження значного фундаментального інфляційного тиску. Зокрема, в країні продовжують високими темпами збільшуватися доходи населення. У липні середня номінальна заробітна плата перевищувала аналогічний минулорічний показник на 25%, а реальна – на 15%. Як наслідок, триває збільшення виробничих витрат і стійке пожвавлення споживчого попиту.

Чи продовжить інфляція знижуватися і надалі?

Ми вважаємо актуальним липневий прогноз зниження інфляції до 8,9% у цьому році,  її повернення до цільового діапазону в кінці наступного року та середньострокової цілі 5% у 2020 році.

Подальше уповільнення інфляції буде стримуватися очікуваним підвищенням адміністративно регульованих цін і тарифів,  спрямованим на наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету, у IV кварталі цього року.

Також, як і під час оприлюднення прогнозу в липні, ми продовжуємо вважати, що зростання цін і надалі будуть стимулювати стійкий внутрішній споживчий попит та високі інфляційні очікування. 

Водночас інфляцію будуть стримувати жорсткі монетарні умови, що склалися внаслідок низки підвищень облікової ставки, у тому числі в рамках сьогоднішнього рішення.

Девальваційний тиск на гривню, що спостерігається з липня цього року, не позначиться суттєво на динаміці інфляції, за нашими очікуваннями. Адже в порівнянні з гривнею, яка з початку року девальвувала на 1,5% відносно долара США, більшість валют країн – основних торговельних партнерів України за цей час знецінилися більш суттєво, зокрема турецька ліра – на 78%, російський рубль – на 18%, польський злотий – на 7%, чеська крона – на 5%, євро – на 4%. Такі тенденції на зовнішніх ринках нівелюють вплив, який зміни курсу гривні до долара США могли б мати на імпортовану складову інфляції.

Крім того, Національний банк зберігає активну присутність на міжбанківському валютному ринку. Чистий продаж валюти Національним банком для згладжування надмірних коливань обмінного курсу становить понад 700 млн дол. США з початку ІІІ кварталу. Валютні інтервенції послаблюють вплив коливань обмінного курсу на інфляцію.

Ключовою умовою зниження інфляції до цілі залишається продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом

Як ви знаєте, сьогодні розпочинається візит місії МВФ в Києві, і Національний банк розраховує на успішність цих переговорів. Отримання кредитних коштів від фонду та пов’язаного фінансування від інших партнерів України сприятиме зміцненню макрофінансової стабільності.

Водночас це слугуватиме позитивним сигналом для учасників ринку щодо подальшого поступу у здійсненні реформ в Україні.

Чому ми вирішили підвищити облікову ставку попри такі позитивні очікування?

З часу нашого липневого рішення з монетарної політики відбувається суттєве посилення зовнішніх ризиків, які можуть завадити зниженню інфляції до цільового рівня.

  • По-перше, мова йде про посилення тиску на валюти країн, що розвиваються, внаслідок подальшого відпливу капіталу. Це може ускладнити доступ українських позичальників до міжнародних фінансових ринків і позначитися на конкурентоспроможності продукції українського експорту.  
  • По-друге, зростають ризики погіршення кон’юнктури на світових товарних ринках через ескалацію широкомасштабних торговельних конфліктів.

Зокрема, перші ознаки реалізації цього ризику демонструє світовий ринок металів, де торговельне протистояння між Сполученими Штатами і Китаєм та запровадження Вашингтоном санкцій до Туреччини вже призвело до формування надлишкової пропозиції сталі і, як наслідок, падіння цін на неї.

Інший приклад – зростання цін на нафту через обмеження пропозиції на ринку, яке відбувається внаслідок як згаданого загострення торговельного протистояння між Вашингтоном та Пекіном, так і напружених стосунків між Сполученими Штатами та Іраном.

Крім того, актуальними залишаються і внутрішні ризики:

  • Внаслідок зростання волатильності обмінного курсу гривні та наближення наступного року подвійних виборів в Україні можливе погіршення інфляційних очікувань.
  • Також на заваді зниженню інфляції, відповідно до нашого прогнозу, може стати більш суттєве зростання внутрішнього попиту через значні темпи підвищення заробітних плат.

Під час минулого засідання з питань монетарної політики в липні ми зауважили, що можемо в подальшому підвищити облікову ставку в разі зростання вірогідності реалізації ризиків, які загрожують зниженню інфляції. Зараз ми бачимо зростання імовірності реалізації окреслених ризиків і вважаємо за необхідне посилити жорсткість монетарних умов шляхом підвищення облікової ставки.

Наразі такого підвищення облікової ставки, на нашу думку, достатньо для зниження інфляції до цільового діапазону у строки, передбачені прогнозом.

Якою буде монетарна політика Національного банку в подальшому?

У випадку реалізації проінфляційних ризиків ми можемо вдатися до підвищення облікової ставки до рівня, необхідного для забезпечення зниження інфляції до встановлених цілей на прийнятному часовому горизонті.

 

Ви зможете ознайомитися з підсумками дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням цього рішення, 17 вересня.

Наступна наша зустріч з питань монетарної політики відбудеться 25 жовтня цього року.

Дякую за увагу!

Поділитись