Звичайна версія сайту
Пряма мова

Виступ Голови НБУ Якова Смолія під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку України прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 18% річних.

Ми вважаємо, що поточні та прогнозні монетарні умови є достатньо жорсткими, щоб забезпечити зниження інфляції до середньострокової цілі 5% у 2020 році.

Які тенденції демонструвала інфляція з часу попереднього рішення?

У вересні вона становила 8,9% у річному вимірі, перевищивши як верхню межу цільового діапазону (6,5% ± 2 в. п. на кінець ІІІ кварталу), так і наш липневий прогноз (8,3%).

Помірне зниження інфляції порівняно з попередніми місяцями відбувалося завдяки уповільненню зростання цін на продукти харчування. Цьому сприяло розширення пропозиції вітчизняних та імпортних продовольчих товарів, а також зниження світових цін на продовольство.

Водночас фундаментальний інфляційний тиск залишається суттєвим. Про це свідчить все ще високе значення базової інфляції (8,7% у річному вимірі у вересні), яке перевищує липневий прогноз Національного банку.

  • По-перше, на ціни тисне збереження значного внутрішнього попиту та подальше збільшення виробничих витрат, у тому числі на оплату праці.

Так, у ІІ кварталі зростання кінцевих споживчих витрат прискорилося до 5,6% у річному вимірі. Зокрема, відчутно збільшувалися витрати домогосподарств на одяг і взуття, товари домашнього вжитку та транспорт.

Також третій рік поспіль триває зростання інвестиційного попиту високими темпами. Валове нагромадження основного капіталу зросло на 14,2% у річному вимірі у ІІ кварталі, підтримане високими діловими очікуваннями підприємств.

Про збереження високого попиту свідчать і порівняно високі показники зростання роздрібної торгівлі та транспорту – за січень-вересень на 5,5% та 4,8% у річному вимірі відповідно. Також відчутно прискорилося зростання імпорту споживчих товарів.

Зростання попиту підтримувалося високими темпами підвищення заробітної плати, а також соціальними виплатами, зокрема пенсіями. Так, у серпні середня номінальна заробітна плата в Україні була на 26% вищою ніж рік тому. А, як свідчать результати опитування підприємств, які Національний банк проводить щоквартально, більше половини компаній продовжують відзначати, що вартість трудових ресурсів істотно впливає на ціни виробників.

  • По-друге, послаблення обмінного курсу гривні до долара США у липні-серпні позначилось на вартості окремих товарів, насамперед імпортованих.
  • По-третє, стрімке зростання світових цін на нафту впродовж останніх місяців відображалося на цінах на паливо та зумовлювало додатковий внесок у зростання собівартості інших товарів і послуг.

Лише за вересень ціни на нафту марки Brent зросли на 8%. Сьогодні вони на 43% вищі, ніж рік тому. На тлі послаблення обмінного курсу гривні в попередні кілька місяців, це призвело до подальшого подорожчання палива на внутрішньому ринку до 23% у вересні.

Як наслідок, прискорилося зростання цін на ті товари та послуги, які мають значний внесок палива в собівартості. Наприклад, послуги автодорожнього транспорту подорожчали на чверть у вересні.

Зазначені чинники, а також наближення наступного року подвійних виборів в Україні тиснули на інфляційні очікування. Зокрема, настрої населення погіршилися. Інфляційні очікування бізнесу, банків і фінансових аналітиків залишаються значними і суттєво перевищують інфляційні цілі Національного банку.

Якою буде динаміка інфляції в подальшому?

Якщо коротко – інфляція буде знижуватися, проте процес наближення до цілі займе більше часу, ніж очікувалося раніше.

Врахувавши вплив зазначених факторів і очікуване підвищення адміністративно регульованих цін, Національний банк підвищив прогноз інфляції на поточний рік з 8,9% до 10,1%.

Розширення споживчого попиту, високі  темпи зростання заробітних плат, нещодавнє стрімке зростання цін на нафту відображатимуться на споживчій інфляції і наступного року. У результаті інфляція буде залишатися на рівні вищому за цільовий діапазон довше, ніж очікувалося раніше.

На кінець 2019 року інфляція знизиться до 6,3%. Вона увійде в межі цільового діапазону в І кварталі 2020 року та досягне середньострокової цілі 5,0% наприкінці 2020 року.

Головним чинником такого сповільнення інфляції будуть жорсткі монетарні умови, що, на переконання Правління, склались унаслідок низки попередніх підвищень облікової ставки. Саме такі умови забезпечать баланс між необхідністю знизити інфляцію і привести її до цілі – та потребою підтримати економічне зростання.

Водночас жорсткість монетарних умов буде підсилена за рахунок інших факторів. Очікується, що банки продовжать збільшувати процентні ставки за депозитами населення в гривні через скорочення профіциту банківської ліквідності та у відповідь на попередні підвищення облікової ставки. Це буде стимулювати українців перерозподіляти кошти зі споживання на користь формування заощаджень.

Крім того, на відміну від останніх двох років, наступного року трудова міграція українців вже не чинитиме такого значного тиску на підвищення заробітних плат.

Також зростання цін будуть стримувати виважена фіскальна політика та помірні темпи імпортованої інфляції за відносно низької курсової волатильності.

Зокрема на курсових та інфляційних очікуваннях мають сприятливо відобразитися позитивні сигнали щодо прогресу в співпраці з офіційними кредиторами, зокрема щодо започаткування нової програми з Міжнародним валютним фондом, дія якої продовжується і на наступний рік.

Національний банк також здійснив регулярне оновлення й інших макроекономічних прогнозів

Ми залишаємо без змін прогноз економічного зростання на 2018-2020 роки. Як і раніше, Національний банк очікує на прискорення зростання економіки до 3,4% у поточному році. Основним його рушієм буде приватне споживання завдяки подальшому збільшенню доходів населення. Також досить високою залишається інвестиційна активність підприємств.

Наступного року зростання реального ВВП уповільниться до 2,5% внаслідок охолодження глобальної економіки, погіршення цінової кон’юнктури на світових сировинних ринках, стриманої фіскальної політики через потребу погашення значних обсягів державного боргу, а також жорсткої монетарної політики, необхідної для повернення інфляції до цілі.

У 2020 році зростання економіки прискориться до 2,9%. Цьому сприятимуть переважно поступове пом’якшення монетарної політики, яке стане можливим в умовах стабілізації інфляції на рівні, близькому до цілі, та покращення інвестиційної привабливості економіки.

У 2019 – 2020 роках зовнішні рахунки будуть збалансованими. Дефіцит поточного рахунку буде зберігатися на рівні 2,5-3% ВВП і буде компенсований надходженнями фінансування від офіційних кредиторів та приватного капіталу.

Ключовим припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом в рамках нової програми Stand-By Arrangement.

Нову програму Stand-By однозначно можна вважати позитивним результатом для України.

 По-перше, отримання кредитних коштів від Фонду та пов’язаного фінансування від інших партнерів України сприятиме зміцненню макрофінансової стабільності.

По-друге, нова програма – це якір для державної політики, а отже, вона створює фундамент для поліпшення очікувань і сприятливі умови для виходу Уряду на світові ринки капіталу.

Основними ризиками для реалізації окресленого макроекономічного прогнозу, у тому числі зниження інфляції до цілі у 2020 році, Національний банк вважає подальше погіршення інфляційних очікувань та зовнішніх умов.

По-перше, інфляційні очікування можуть продовжити зростання на фоні розгортання нового політичного циклу.

По-друге, є ризик погіршення зовнішніх умов.

  • Один з основних зовнішніх ризиків – стрімкіше охолодження світової економіки, у тому числі економік країн – основних торговельних партнерів України.

Нещодавно МВФ уже знизив прогнози темпів зростання світової економіки на наступні роки. Потенціал її зростання стримує той факт, що протягом тривалого періоду після світової фінансової кризи спостерігалися низькі обсяги капіталовкладень і низькі темпи зростання продуктивності. Крім того, збільшується  нерівномірність між темпами економічного зростання розвинених країн та країн, що розвиваються.

Глобальній економіці, відзначають у міжнародній організації, загрожують загострення торговельних воєн, геополітична напруженість на Близькому Сході, погіршення фінансових умов, зростання цін на енергоносії.

  • Інший важливий для України зовнішній ризик – зниження світових цін на сировинні товари.

Посилення торговельного протистояння збільшує регіоналізацію на товарних ринках та тисне на товарні ціни в бік зниження. Зокрема, варто слідкувати за розвитком ситуації на ринку сталі. Незважаючи на надлишок сталі у світі, її пропозиція зростатиме. У 2019-2020 роках планується введення в експлуатацію нових сталеливарних підприємств в країнах Близького Сходу, в Африці, країнах Південної і Центральної Америки. Це може зумовити ще більше зниження цін на сталь, ніж закладено у наш поточний прогноз.

  • Ще один ризик – подальше подорожчання енергоносіїв на світових ринках.

Так, до кінця поточного року на світовому ринку нафти очікується певний дефіцит нафти, пов'язаний з одночасним введенням другого етапу санкцій проти Ірану та сезонним збільшенням споживання.

  • І не варто забувати про імовірний відплив капіталу з країн, що розвиваються, зокрема і України, внаслідок швидкого переходу центральними банками провідних країн до більш жорсткої монетарної політики.

Зокрема, у фокусі уваги буде перебувати інфляційний тиск у США. Його посилення може призвести до більш стрімкого підвищення процентної ставки ФРС. Відповідне зростання дохідності довгострокових державних цінних паперів США негативно відобразиться на привабливості для інвесторів ризикових фінансових активів, в тому числі боргових інструментів країн, що розвиваються.

То ж, чому ми вирішили залишити облікову ставку без змін?

З урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу та оцінки ризиків Правління Національного банку вважає, що поточні і прогнозні монетарні умови є достатньо жорсткими, щоб знизити інфляцію у середньостроковій перспективі.

Водночас ми продовжимо уважно стежити за факторами фундаментального інфляційного тиску, зокрема за споживчим попитом, інфляційними очікуваннями та прогресом у співпраці з міжнародними офіційними кредиторами.

Якою буде монетарна політика Національного банку в подальшому?

У випадку збереження інтенсивності інфляційного тиску або його посилення, ми можемо вдатися до підвищення облікової ставки.

Ви зможете ознайомитися з новим детальним макроекономічним прогнозом в Інфляційному звіті, який буде опублікований 1 листопада.

Підсумки дискусії членів Комітету монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням сьогоднішнього рішення, буде оприлюднено 5 листопада.

Наступна наша зустріч з питань монетарної політики відбудеться 13 грудня цього року.

Дякую за увагу!

Поділитись