Звичайна версія сайту
Новини

Звіт про фінансову стабільність: системні ризики помірні, проте можуть зрости у 2018 році

2017-й рік був успішним для банківської системи. На сьогодні рівень системних ризиків є помірним, проте існує ймовірність його підвищення в наступному році. Ключові ризики для фінансової стабільності – припинення співпраці з МВФ, повільні структурні зміни в економіці, низька ефективність роботи державних банків та слабкість правової системи. Про це йдеться в четвертому Звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому 18 грудня 2017 року.

Тривала затримка з отриманням чергового траншу від МВФ – головний ризик для фінансової стабільності

У другій половині 2017 року не відбулося суттєвих змін у макроекономічному середовищі. Економічне зростання було повільним, проте прискориться до понад 3% із 2018 року. Волатильність обмінного курсу була помірною. Інфляція вища, ніж очікувалося на початку року і перевищує ціль НБУ. Висока інфляція ускладнює середньострокове та довгострокове кредитування. Щоб знизити інфляційні ризики, у IV кварталі НБУ двічі підвищував облікову ставку загалом на 2 в.п. до 14.5%. Ці рішення не повинні впливати на довгострокову тенденцію до зниження відсоткових ставок.

Після завершення етапу очищення банківський сектор знову прибутковий, тенденція продовжиться й наступного року. Ключовий короткостроковий виклик для банків - запровадження МСФЗ 9. Перехід на новий стандарт може значно вплинути на власний капітал банків. Вплив на регулятивний капітал буде меншим.

Ключовий макроекономічний ризик для фінансової стабільності у найближчі роки – припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Без підтримки міжнародних інституцій успішне рефінансування 20 млрд дол. суверенного та гарантованого державою боргу з терміном погашення у 2018-2020 роках малоймовірно. Україні варто розпочати перемовини про запуск нової програми співпраці з МВФ ще до завершення нинішньої на початку 2019 року.

Споживче кредитування на сьогодні не створює ризиків для фінансової стабільності

Після трирічної паузи розпочалося кредитування населення та бізнесу. Відновлення стартувало з роздрібного сегменту. Банки нарощують портфелі кредитів фізичним особам, насамперед, споживчих. За рівнем проникнення кредитів фізичним особам Україна перебуває на останньому місці у Європі. НБУ очікує, що у найближчі декілька років темпи зростання кредитування домогосподарств будуть дуже високими.

На сьогодні роздрібне кредитування не має серйозного впливу на приватне споживання, тож не створює значних ризиків для інфляції та поточного рахунку платіжного балансу. Тому Національний банк не бачить необхідності негайно вживати заходи, щоб стримувати роздрібне кредитування. НБУ приділятиму підвищену увагу розвиткові роздрібного кредитування, щоб запобігти можливим ризикам. У разі потреби буде встановлено жорсткіші вимоги до оцінки кредитних ризиків банками за такими позиками або застосовано інструментимакропруденційної політики для стримування надмірного кредитування. Двічі на рік НБУ звітуватиме про стан розвитку споживчого кредитування та завчасно попереджуватиме про ризики та заходи, спрямовані на їхню мінімізацію.

Ставки за валютними депозитами населення перебувають на історичних мінімумах, за гривневими – найменші за останні 5 років. З огляду на здешевлення фондування НБУ очікує на значне зниження ставок за кредитами протягом наступних 12-18 місяців.

Для пришвидшення корпоративного та іпотечного кредитування необхідне посилення прав кредиторів

Високі ставки досі стримують відновлення іпотечного кредитування, проте нова іпотека стане доступнішою у 2018 році. Забезпечене довгострокове іпотечне кредитування становить менше 5% нових позик, цей показник збільшиться у наступні роки.

Основна перешкода для пожвавлення іпотечного кредитування у середньостроковій перспективі - недосконалість процедур стягнення застави у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитом. Без реформування механізмів стягнення застави сподіватися на доступну житлову іпотеку не варто.

Фінансовий стан підприємств вже не є фактором, який стримує відновлення корпоративного кредитування. У реальному секторі рентабельність у більшості галузей перевищує докризові показники. Підприємства генерують достатньо коштів для вчасного обслуговування кредитів, з’являється усе більше привабливих для нового кредитування компаній. За збереження макрофінансової стабільності та прогресу у захисті прав кредиторів варто очікувати пришвидшення зростання нових кредитів бізнесу, насамперед, малому та середньому.

Ключові внутрішні ризики банківського сектору незмінні протягом останніх років – домінування державних банків та значна частка проблемних кредитів у портфелях банків. Стратегію розвитку державного банківського сектору має бути фіналізовано у найкоротші терміни, будь-яке зволікання з її запровадженням призводитиме до додаткових втрат бюджету на покриття майбутніх збитків державних банків. Програма має чітко визначити часові рамки для зниження частки держави у банківському секторі. Банкам необхідно активніше вирішувати питання проблемних кредитів, використовуючи механізми реструктуризації та списання.

Нові регуляції НБУ фокусуватимуться на запобіганні майбутнім кризам

Протягом кризових років НБУ зосереджувався на нормалізації роботи банківського сектору. Тепер фокус уваги регулятора зміщується на запобігання майбутнім кризам та наслідкам від них для банківського сектору. Із 2018 року НБУ інтенсивно гармонізуватиме вимоги до роботи банків із рекомендаціями Базельського комітету з банківського нагляду (Базель ІІІ) та європейськими директивами.

У 2018 році буде впроваджено новий норматив ліквідності – коефіцієнт покриття ліквідністю (liquidity coverage ratio, LCR). Він посилить стійкість банків до різких відтоків коштів. Також наступного року НБУ надасть банкам проект положення, що визначатиме нову структуру регулятивного капіталу та критерії прийнятності його складових. Усі нововведення будуть впроваджені після детального кількісного аналізу та врахування їхнього впливу на банківський сектор.

Важливим елементом забезпечення стійкості банків стане щорічне стрес-тестування банків. Незалежні аудитори проводитимуть аналіз якості активів усіх банків, а НБУ самостійно проводитиме регуляторне стрес-тестування. Йому підлягатимуть банки, чиї активи сукупно становлять не менше 90% загальних активів банківського сектору.

НБУ надалі підвищуватиме стандарти розкриття банками фінансової та пруденційної звітності. Із 2018 року почнеться публікація звітів про структуру регулятивного капіталу. Надалі вимоги до розкриття звітності ставатимуть жорсткішими. НБУ має за мету забезпечити повну прозорість діяльності та фінансового стану банківських установ.

Поділитись