Звичайна версія сайту
Банкнота номіналом 100 гривень Дата введення в обіг 

Банкнота номіналом 100 гривень зразка 2014 року

Основний малюнок лицьової сторони — портретне зображення Тараса Шевченка
Основний малюнок зворотньої сторони — зображення будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Розмір — 75 x 142 мм.
Дата друку — 2014
Дата введення в обіг — 09.03.2015

Лицьовий бік банкноти

У центральній частині лицьового боку банкноти розміщено портретне зображення Тараса Шевченка, напис "ТАРАС ШЕВЧЕНКО" та уривок з його твору. У верхній частині банкноти: праворуч від портрета розміщено зображення малого Державного Герба України та напис "УКРАЇНА"; у верхній частині поля водяного знака – напис "НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ", під ним розміщено підпис Голови Національного банку України та слово "ГОЛОВА". Усі зазначені елементи дизайну виконані фарбою темно-оливкового кольору.

Праворуч від портрета Тараса Григоровича Шевченка на фоні пейзажу розміщено оптично-змінне зображення палітри живописця, що має кінематичний ефект. У разі зміни кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від золотистого кольору до зеленого.

Ліворуч від підпису Голови Національного банку України розміщено частину наскрізного елемента – зображення цифрового позначення номіналу "100" гірчичного кольору.

Біля лівого краю банкноти, у нижньому куті, розміщено елемент для людей з послабленим зором у вигляді квадрата сірого кольору.

У нижньому лівому куті банкноти коричневою та темно-оливковою фарбами надруковано цифрове позначення номіналу "100" (тло цифр наповнене числами "100" та стилізованими зображеннями гривні часів Київської Русі).

Уздовж правого краю банкноти вертикально розміщено напис "СТО ГРИВЕНЬ" у два рядки темно-оливкового кольору та негативне зображення цифрового позначення номіналу "100".

Дизайн лицьового боку банкноти доповнюють інші елементи, виконані багатоколірним друком.

 

Зворотний бік банкноти

У центральній частині зворотного боку банкноти розміщено зображення будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, колір якого переходить з темно-оливкового до темно-червоного.

Уздовж лівого краю банкноти вертикально розміщено напис "100 ГРИВЕНЬ 100" темно-оливкового кольору.

У верхній частині банкноти, над зображенням будівлі університету, розміщено напис "СТО ГРИВЕНЬ" темно-рожевого кольору.

У правому верхньому куті розміщено частину наскрізного елемента – зображення цифрового позначення номіналу "100" рожевого кольору.

У правому нижньому куті – зображення цифрового позначення номіналу "100" темно-рожевого кольору, ліворуч від якого розміщено рік затвердження зразка банкноти "2014".

У центрі нижнього орнаменту розміщено цифрове позначення номіналу "100", виконане тонкою негативною лінією.

Серійний номер надруковано двічі: горизонтальний – фарбою червоного кольору в нижній частині банкноти, під зображенням будівлі університету; вертикальний – шрифтом зі змінною висотою знаків фарбою чорного кольору вздовж правого краю банкноти.

Кожний номер складається з двобуквеної серії та семизначного номера.

Дизайн зворотного боку банкноти доповнюють інші елементи, виконані багатоколірним друком.

 

Характеристика захисних ознак

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері зі світло-оливковим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

Папір містить багатотоновий локальний водяний знак, світлий елемент водяного знака, захисні стрічки та захисні волокна.

1. Багатотоновий водяний знак – зображення портрета ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, що повторює портретне зображення, надруковане на лицьовому боці банкноти. Зображення розміщено локально з лівого краю лицьового боку банкноти та є видимим під час розглядання банкноти проти світла.

2. Світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу, що розміщене вертикально в правій нижній частині багатотонового водяного знака. Зображення є видимим під час розглядання банкноти проти світла.

3. Захисні стрічки:

3.1. Повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка, яку видно праворуч від портрета Тараса Шевченка під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла. За допомогою збільшувального скла під час розглядання банкноти проти світла видно (у звичайному та перевернутому відображеннях) зображення: "100 ГРН", тризуб і підкреслене цифрове позначення номіналу "100".

3.2. "Віконна" (частково введена в товщу паперу) полімерна стрічка коричневого кольору з яскраво вираженим кінематичним ефектом, що розміщена біля правого краю банкноти. Стрічка містить зображення числового позначення номіналу та графічного знака гривні. У разі зміни кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.

4. Елемент SPARK – оптично-змінне зображення палітри живописця, що має кінематичний ефект, розміщене праворуч від портрета Тараса Шевченка на фоні пейзажу. У разі зміни кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від золотистого кольору до зеленого.

5. Рельєфні елементи зображень – елементи зображень, шорсткість яких відчувається на дотик. Є лише на лицьовому боці банкноти (портрет, написи, цифрові позначення номіналу, мікротексти).

Для надійного визначення справжності банкноти на дотик окремі елементи мають підвищений рельєф – цифрове позначення номіналу "100" у нижній лівій частині банкноти; горизонтальні штрихи у двох нижніх кутах банкноти; зображення малого Державного Герба України та написи "УКРАЇНА", "НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ", "СТО ГРИВЕНЬ".

6. Елемент для людей з послабленим зором – рельєфний елемент у вигляді квадрата сірого кольору, призначений для ідентифікації номіналу банкноти та розміщений у нижньому лівому куті лицьового боку банкноти.

7. Латентне зображення – цифрове позначення номіналу "100", приховане у двоколірному орнаменті, розташованому з правого краю банкноти посередині. Цифри видно під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом: темні на світлому фоні – у разі розглядання банкноти з довгої сторони, світлі на темному фоні – у разі розглядання банкноти з короткої сторони.

8. Наскрізний елемент (суміщене зображення) – зображення, всі елементи якого збігаються та доповнюють один одного під час розглядання банкноти проти світла (зображення цифрового позначення номіналу "100"). Зображення розміщено: на лицьовому боці банкноти – у верхньому лівому куті; на зворотному боці – у верхньому правому куті.

9. Мікротекст – написи, що повторюються і які можна прочитати лише за допомогою збільшувального скла.

Мікротексти на лицьовому боці банкноти:

напис "УКРАЇНА", виконаний негативним мікротекстом, що повторюється чотири рази та обмежує зліва орнамент з прихованим зображенням;

напис "СТО ГРИВЕНЬ", виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та обмежує знизу портрет Тараса Шевченка;

напис "НБУ", виконаний позитивним мікротекстом з різною товщиною штрихів; мікротекст формує тло у верхньому правому куті банкноти;

напис "100 ГРИВЕНЬ", виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та розміщується вздовж правого краю банкноти.

Мікротексти на зворотному боці банкноти:

цифрове позначення номіналу "100", виконане позитивним мікротекстом, що формує смуги в полі водяного знака та в лівому верхньому куті банкноти;

напис "УКРАЇНА", виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та формує елементи орловського гільйоширного орнаменту у верхній та нижній частинах банкноти;

напис "НБУ", виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та формує горизонтальну лінію в зображенні будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

10. Орловський друк – спеціальний вид друку, що забезпечує різкий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення.

На лицьовому боці банкноти – цифрове позначення номіналу "100" у нижньому лівому куті банкноти та орнамент з латентним зображенням.

На зворотному боці банкноти – фонові елементи (протикопіювальні та фонові сітки, підклад під зображенням будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

11. Райдужний друк – спеціальний вид друку, що забезпечує поступовий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення (на лицьовому боці – переходи зліва направо у зображенні пейзажу та у нижній і верхній частинах банкноти у фонових сітках; на зворотному боці – переходи зліва направо в зображенні будівлі університету та від середини до країв у фонових сітках).

12. Протикопіювальна сітка – зображення з тонких ліній різної геометричної форми, що під час копіювання або сканування банкноти відтворюється у вигляді "муару". Розташовані з обох сторін банкноти.

Крім елементів захисту для візуального визначення, банкнота має елементи захисту, які визначаються в ультрафіолетових, інфрачервоних променях та мають магнітні властивості.

Банкнота номіналом 100 гривень зразка 2014 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Основний малюнок зворотньої сторони — Краєвид Чернечої гори біля Черкас та постаті кобзаря та хлопчика
Розмір — 75 x 142 мм.
Дата друку — 2014
Дата введення в обіг — 01.06.2014

Банкнота номіналом 100 гривень зразка 2011 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Основний малюнок зворотньої сторони — Краєвид Чернечої гори біля Черкас та постаті кобзаря та хлопчика
Розмір — 75 x 142 мм.
Дата друку — 2011
Дата введення в обіг — 01.03.2012

Банкнота номіналом 100 гривень зразка 2005 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет Тараса Шевченка
Основний малюнок зворотньої сторони — краєвид Чернечої гори біля Черкас та постаті кобзаря та хлопчика
Розмір — 75 x 142 мм.
Дата друку — 2005
Дата введення в обіг — 20.02.2006

Лицьовий бік банкноти

Праворуч від центру лицьового боку банкноти розміщено портрет Тараса Шевченка. Під портретом, праворуч, – напис “ТАРАС ШЕВЧЕНКО”. Зазначені елементи дизайну виконано фарбою темно-оливкового кольору.

Ліворуч від портрета, у верхній частині банкноти, розміщено декоративний елемент із зображенням малого Державного Герба України, виконаний у двох кольорах: темно-оливковому та червоно-коричневому.

У верхній частині поля водяного знака, паралельно довгій стороні банкноти надруковано напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, який поділено на зони темно-оливкового та червоно-коричневого кольорів. Нижче розміщено підпис Голови Національного банку України і напис “ГОЛОВА”, які виконані фарбою червоно-коричневого кольору.

Біля лівого краю банкноти розміщено елемент для людей з послабленим зором у вигляді квадрату темно-оливкового кольору.

У нижній частині поля водяного знака фарбою, колір якої змінюється під час розглядання банкноти під різними кутами зору з бузкового (малиново-фіолетового) на оливково-зелений, надруковано цифрове позначення номіналу “100”. Праворуч від нього розміщено частину наскрізного елемента - зображення гривні часів Київської Русі.

Вздовж правого краю короткої сторони банкноти розміщено смугу з декоративними елементами, в якій надруковано цифрове позначення номіналу. Праворуч від смуги вертикально розміщено напис “СТО ГРИВЕНЬ”. Смугу та напис виконано у двох кольорах: темно-оливковому та червоно-коричневому.

Фон центральної частини банкноти утворює фрагмент живописної роботи Т. Шевченка “Катерина”, а також орнамент з цифрами “100”.

Дизайн лицьового боку банкноти доповнюють орнаменти та захисні антисканерні сітки.

 

Зворотний бік банкноти

Фон центральної частини зворотного боку банкноти утворює краєвид Чернечої гори біля Черкас. Праворуч від центру розміщено постаті кобзаря та хлопчика – фрагмент живописної роботи Т. Шевченка. Колір зазначених зображень переходить з вишневого до фіолетово-чорного.

Біля лівого краю банкноти вертикально розміщено напис “СТО ГРИВЕНЬ”.

Вздовж трьох сторін банкноти розміщено геометричні орнаменти, виконані з використанням жовто-зеленого, жовтого, рожевого, темно-зеленого, оливкового, коричневого, вишневого та фіолетово-чорного кольорів.

У верхній частині вертикального орнаменту розміщено логотип Національного банку України, під яким міститься напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, у центральній частині – цифрове позначення номіналу “100”. Усі зазначені елементи дизайну виконано фарбою вишневого кольору.

У центрі нижнього орнаменту розміщено цифрове позначення номіналу “100”, виконане тонкою лінією (негатив).

У нижній частині банкноти праворуч розміщено рік затвердження зразка банкноти “2005”, праворуч від якого розміщено частину наскрізного елемента - зображення гривні часів Київської Русі.

У правому нижньому куті розташовано цифрове позначення номіналу “100” вишневого кольору.

Серійний номер надруковано горизонтально двічі: у лівому нижньому куті фарбою червоного кольору та в правому верхньому куті фарбою чорного кольору. Кожний номер складається з двобуквеної серії і семизначного номера.

Дизайн зворотного боку банкноти доповнюють захисні антисканерні сітки.

 

Характеристика елементів захисту

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері із світло-оливковим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

Папір містить багатотоновий локальний водяний знак, світлий елемент водяного знака (“100” – цифрове позначення номіналу), захисну стрічку та захисні невидимі при денному світлі волокна.

1. Водяний знак – зображення портрета Тараса Шевченка, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти. Зображення розміщено локально з лівого краю лицьового боку банкноти та видиме під час розглядання банкноти проти світла.

2. Світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу розміщено в правій нижній частині зображення портрета Тараса Шевченка.

3. ЗАХИСНА СТРІЧКА – повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка, видима праворуч від поля водяного знака під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла. За допомогою збільшувального скла на стрічці можна побачити прозорі зображення в прямому та перевернутому вигляді: “100 ГРН”, елемент малого Державного Герба України – тризуб і мікротекст цифрового позначення номіналу “100”.

4. ОПТИЧНО-ЗМІННОЮ ФАРБОЮ (OVI) виконано цифрове позначення номіналу “100”, яке розміщено в нижній частині поля водяного знака на лицьовому боці банкноти. Фарба змінює колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору: бузковий (малиново-фіолетовий) – під час розглядання цифр “100” перпендикулярно до поверхні зображення; оливково-зелений – під час розглядання їх під гострим кутом.

5. НАСКРІЗНИЙ ЕЛЕМЕНТ (СУМІЩЕНЕ ЗОБРАЖЕННЯ) – зображення, всі елементи якого збігаються та доповнюють один одного під час розглядання банкноти проти світла (зображення гривні часів Київської Русі), яке розміщено на межі поля водяного знака в нижній частині лицьового та зворотного боків банкноти. Під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла в зображенні проглядає літера “У”.

6. РЕЛЬЄФНІ ЕЛЕМЕНТИ – елементи, що надруковані фарбою, яка виступає над поверхнею паперу і шорсткість яких відчувається на дотик (портрет, написи, цифрові позначення номіналу, мікротекст). Є тільки на лицьовому боці банкноти.

Підвищений рельєф мають такі зображення: окремі ділянки ручної гравюри портрета; напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ” у верхній частині поля водяного знака; елемент для людей з послабленим зором; цифрове позначення номіналу, виконане фарбою OVI; напис “СТО ГРИВЕНЬ” вздовж правого краю банкноти.

7. ЕЛЕМЕНТ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ПОСЛАБЛЕНИМ ЗОРОМ – рельєфне позначення номіналу у вигляді квадрату, розміщене біля лівого краю лицьового боку банкноти.

8. ЛАТЕНТНІ (ПРИХОВАНІ) ЗОБРАЖЕННЯ:

цифрове позначення номіналу “100”, приховане в декоративному елементі із зображенням малого Державного Герба України, розміщено у верхній частині лицьового боку банкноти ліворуч;

слово “ГРИВЕНЬ”, приховане у вертикальній смузі з декоративними елементами та цифровим позначенням номіналу, розташованій на лицьовому боці банкноти праворуч від портрета.

Зображення видимі при розгляданні банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом: темні на світлому фоні – при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі на темному фоні – при розгляданні банкноти з короткої сторони.

9. МІКРОТЕКСТ – написи, що повторюються, і які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.

Мікротексти на лицьовому боці банкноти:

напис “НБУ”, виконаний офсетним друком мікрошрифтом (позитив зображення), що обрамляє праворуч зону водяного знака;

слово “УКРАЇНА” виконано офсетним друком мікрошрифтом (негатив зображення), повторюється чотири рази і розміщено вздовж контуру наскрізного елемента всередині;

декоративні елементи по краях смуги з цифровим позначенням номіналу, яку розміщено вздовж правого краю короткої сторони банкноти, виконані інтагліо друком з позитиву та негативу зображення мікрошрифта “100”; ліворуч смуга обмежена стрічкою із мікротекста “СТО ГРИВЕНЬ” (позитив зображення).

Мікротексти на зворотному боці банкноти:

дві смужки, виконані мікрошрифтом “УКРАЇНА” (позитив зображення), що обрамляють смугу орнаменту розміщену вздовж лівої сторони банкноти;

постаті кобзаря та хлопчика виконані мікрошрифтом “100” (позитив зображення, цифри зі змінною товщиною);

цифрове позначення номіналу у правому нижньому куті банкноти наповнено мікрошрифтом “100” (негатив зображення).

10. ОРЛОВСЬКИЙ ДРУК – спеціальний друк, який забезпечує точне збігання фарб на межі двох різних кольорів без розривів і зміщення елементів дизайну. На лицьовому боці банкноти – портрет, напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, декоративний елемент із зображенням малого Державного Герба України, смуга з декоративними елементами та цифровим позначенням номіналу вздовж правого краю короткої сторони банкноти. На зворотному боці – антисканерні сітки, орнаменти та підклади під малюнками.

11. РАЙДУЖНИЙ ДРУК – спеціальний друк, що забезпечує поступовий перехід одного кольору елементів без їх розривів і зміщення в інший (на лицьовому боці – перехід від бокових країв до середини, на зворотному боці – переходи в горизонтальних орнаментах та у центральному малюнку банкноти).

12. АНТИСКАНЕРНА СІТКА – розміщені під різними кутами тонкі лінії захисних сіток з обох боків банкноти, які під час копіювання або сканування банкноти можуть утворювати на копії “муар”.

Крім елементів захисту для візуального визначення банкнота має елементи захисту, які визначаються в ультрафіолетових, інфрачервоних променях та мають магнітні властивості.

Банкнота номіналом 100 гривень зразка 1992 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Основний малюнок зворотньої сторони — СОБОР СВЯТОЇ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ
Розмір — 66 x 133 мм.
Дата друку — 1992
Дата введення в обіг — 02.09.1996