Звичайна версія сайту

Комунікації, довіра до центробанку та формування монетарної політики: у Національному банку відбулися три відкриті дослідницькі семінари

21 та 22 травня 2019 року напередодні щорічної дослідницької конференції "Комунікації центрального банку: від таємниці – до прозорості", у Національному банку України відбулися три відкриті дослідницькі семінари економістів Міжнародного валютного фонду, а також центральних банків Франції та Фінляндії.

Упродовж першого семінару економіст відділу досліджень монетарної політики Банку Франції доктор Клодіана Істрефі презентувала спільне з професором Ратгерського університету Майклом Д. Бордо дослідження на тему "Особливості ухвалення рішення монетарним комітетом: "яструби", "голуби" чи конформісти" ("Perceived FOMC: The making of hawks, doves and swingers").

Дослідники проаналізували біографії 130 членів Федерального комітету з відкритого ринку, які працювали впродовж 1960 – 2015 років. Усіх членів комітету розділили на три групи залежно від їхньої позиції щодо основної мети монетарної політики. Членів комітету, які основним пріоритетом вважають низьку інфляцію, дослідники називають "яструбами", а тих, хто віддає перевагу стимулюванню виробництва та зайнятості, – "голубами". Третя група – це конформісти, котрі можуть змінювати свої погляди.

Дослідники з’ясували, що позиція членів комітету стосовно монетарної політики істотно залежить від їхньої освіти та життєвого досвіду. Якщо член комітету народився у період високої інфляції, навчався в університеті, який належить до freshwater school (наприклад, Чиказький університет), то він більш схильний до того, щоб бути "яструбом". Водночас, якщо член комітету народився у період високого безробіття, навчався в університеті, який належить до saltwater school (наприклад, Гарвардський університет), то він радше буде "голубом". Зі свого боку, "конформісти", незалежно від бекграунду, переважно схилятимуться до позиції більшості у комітеті.

Відеозапис відкритого дослідницького семінару Клодіани Істрефі

Упродовж другого семінару старший економіст Міжнародного валютного фонду Етібар Джафаров презентував дослідження про те, як довіра до центрального банку визначає його реакцію на значні шоки умов торгівлі в країнах Латинської Америки.

Економіст проаналізував комунікації центральних банків країн Латинської Америки, які використовують інфляційне таргетування. Особливу увагу він приділив Бразилії, Чилі, Колумбії, Мексиці та Перу, які упродовж 2014 – 2015 років зазнали негативних шоків умов торгівлі, що спричинило інфляцію та девальвацію валют. Проте центробанки країн по-різному реагували на кризу: деякі з них піднімали відсоткову ставку, водночас інші – ні.

Дослідник з’ясував, що в країнах з низьким рівнем довіри до центробанку, під час кризи економічні агенти мають песимістичніші очікування, і тому регулятор змушений підвищувати відсоткову ставку для сповільнення інфляції. Водночас в країнах, де економічні агенти більше довіряють центробанку, очікування були на рівні цілі регулятора, і тому він мав змогу навіть знижувати відсоткову ставку. Автор наголосив, що вищий рівень довіри до центробанків дозволяє їм гнучкіше реагувати на макроекономічні шоки.

Відеозапис відкритого дослідницького семінару Етібара Джафарова

Упродовж третього семінару керівник департаменту комунікацій Банку Фінляндії доктор Еліса Ньюбі презентувала спільне з керівником Інституту перехідних економік Банку Фінляндії доктором Ііккою Корхоненом дослідження на тему "Опанування центральними банками комунікаційних викликів за допомогою Твітера" ("Mastering Central Banks’ Communication Challenges via Twitter").

Дослідники використали базу даних усіх твітів Європейських центральних банків та фінансових регуляторів (включно з Україною, Швейцарією та іншими країнами, які не є членами ЄС) з моменту створення їхніх облікових записів у Твітері. На основі аналізу цих даних, автори встановили, що центробанки у Твітері використовують різні комунікаційні стратегії. Наприклад, одні посилаються виключно на новини офіційного сайту, а інші можуть неформального спілкування з громадськістю. Водночас дослідники акцентують, що загальною тенденцією є зростання кількості твітів центробанків, які пов’язані з питаннями фінансової стабільності.

Відеозапис відкритого дослідницького семінару Еліси Ньюбі та Іікки Корхонена

Серію відкритих дослідницьких семінарів Національний банк України започаткував у липні 2015 року. Під час цих заходів представники академічних кіл, фахового та експертного середовища, міжнародних фінансових організацій, НБУ та інших центральних банків, мають змогу представити результати своїх дослідницьких проектів та обговорити їх у тісному експертному колі.

З метою подальшої організації дослідницьких семінарів запрошуємо до співпраці потенційних доповідачів для презентації результатів своїх досліджень з питань, що пов’язані з діяльністю Національного банку України та роботою фінансової системи. Пропозиції (разом з бажаною датою семінару, презентаційними матеріалами, резюме та/або проектом статей) необхідно подавати для подальшого розгляду до відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу на електронну адресу research@bank.gov.ua.

З матеріалами відкритих наукових семінарів можна ознайомитися за посиланням.

Теги
Поділитись