Звичайна версія сайту

Рада Національного банку затвердила Рекомендації Кабінету Міністрів України щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України

28 травня 2019 року відбулося засідання Ради Національного банку України (далі – Рада), на якому були розглянуті питання впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України. Також під час засідання була заслухана та взята до уваги інформація Правління Національного банку України «Про стан запровадження заходів захисту на валютному ринку України». Крім того, обговорювалися окремі питання здійснення закупівлі послуг з аудиту річної фінансової звітності Національного банку України.

Рада констатувала, що впродовж 2018 року державний та гарантований державою борг зріс на 29,7 млрд. грн. (1.39%) до 2,168 трлн. грн. Його співвідношення до ВВП за підсумками 2018 року трохи перевищувало 60% завдяки зростанню номінального ВВП та відносно стабільному обмінному курсу гривні. Таким чином, співвідношення державного боргу до ВВП наблизилося до значення передбаченого Бюджетним кодексом України (загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% ВВП).

Проте ризики, пов’язані із політикою державних запозичень залишаються значними через вплив наступних чинників:

  1. У структурі державного та гарантованого державою боргу переважають коротко- та середньострокові запозичення. Пікові виплати за державним боргом припадають на 2019 рік, а загальна потреба державного бюджету в фінансуванні у 2019 році становитиме більше 12% ВВП.
  2. Рекордним є боргове навантаження на Державний бюджет у 2019 році. Співвідношення витрат із погашення та обслуговування державного боргу до доходів Державного бюджету може скласти 46,1%, Співвідношення витрат на обслуговування державного боргу до видатків Державного бюджету ймовірно складе 11,1%.
  3. Вартість із обслуговування державного боргу залишається високою та ймовірно складатиме біля 6% у 2019 році.
  4. Станом на 31.12.2018 року державний та гарантований державою борг, номінований у євро складав 199,82 млрд грн або 9,2% від загальної суми. Відповідна частка є незначною і потенційно може зрости через більш низькі ставки запозичень у євро.

Водночас, в умовах тривалого відтермінування отримання зовнішнього фінансування від МФО, у 2018 році уряд активно використовував внутрішній ринок запозичень з метою рефінансування зовнішньої заборгованості шляхом емісії переважно короткострокових ОВДП, номінованих в іноземній валюті. Розміщення на первинному ринку ОВДП в іноземній валюті у 2018 році становили: 3.5 млрд. дол. США та 0.5 млрд. євро (67.5% та 44% з яких відповідно з терміном погашення до 1 року).

Станом на кінець лютого 2019 року обсяг запланованих внутрішніх запозичень на 2019 рік становив 240 млрд грн., що на 94% більше від суми запозичень, передбачених Законом України про Державний бюджет на 2018 рік. Така переорієнтація уряду на внутрішній ринок запозичень:

  • посилюватиме ефект витіснення з ринку корпоративних позичальників, що стримуватиме відновлення кредитування;
  • у разі переходу НБУ до більш м’якої монетарної політики, Міністерство фінансів, скоріше за все, не зможе швидко і суттєво знизити вартість запозичень.

Ризик негативного впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України посилюватиметься в разі відтермінування отримання зовнішнього фінансування за існуючою програмою співпраці з МВФ stand-by, продовження недовиконання плану доходів Державного бюджету, недоотримання запланованих надходжень від приватизації, а також можливих труднощів із залученням як зовнішнього, так і внутрішнього фінансування.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про Національний банк України”, Рада вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України.

За результатами розгляду Рада схвалила наступні рекомендації Уряду України:

  1. Під час планування показників Державного бюджету України та реалізації політики державних запозичень і податкової політики враховувати зобов’язання Національного банку України щодо досягнення цілей з інфляції та здійснювану ним грошово-кредитну (монетарну) політику, що спрямована на їх досягнення.
  2. Впровадити окремі механізми розширення бази потенційних інвесторів, у тому числі шляхом спрощення доступу фізичних осіб до ринку ОВДП в національній та іноземних валютах та (або) відновлення практики запозичень у фізичних осіб за допомогою казначейських зобов’язань.
  3. З метою зниження валютних ризиків, збільшувати частку державних внутрішніх гривневих запозичень, поглиблювати ринок державних цінних паперів, подовжувати середньозважену строковість ОВДП.
  4. З метою прискорення валютної лібералізації та покращення інвестиційного клімату активізувати роботу з імплементації Україною рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо боротьби з ухиленням від оподаткування (Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і виведенням прибутку з-під оподаткування (Base Erosion and Profit Shifting).
  5. При плануванні змін у системі оподаткування, забезпечити якісне прогнозування змін в обсягах та графіках бюджетних доходів та попередження ризиків виникнення прихованого дефіциту державного бюджету та/або тривалих касових розривів у його виконанні. Передбачити надійні компенсатори можливого тимчасового зменшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів при плануванні змін у системі оподаткування.
  6. З метою детінізації економіки збалансувати податкове навантаження на суб’єкти господарювання та фізичних осіб із впровадженням більш якісної системи адміністрування податків. Ініціювати зміни до чинного законодавства для збільшення відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату податків.

Текст відповідного рішення Ради та Рекомендацій Кабінету Міністрів буде опублікований на початку червня.

В засіданні брали участь члени Ради та Правління Національного банку України.

Поділитись