Звичайна версія сайту

У регулюванні українського платіжного ринку відбудуться концептуальні зміни

Національний банк розпочинає масштабну роботу із фундаментального оновлення системи законодавчого регулювання українського ринку платежів та переказу коштів.

Упродовж наступних кількох місяців Національний банк планує провести для учасників ринку та зацікавлених сторін серію зустрічей, щоб ознайомити з концептуальним бачення майбутнього регулювання платіжного ринку. Результатом цих зустрічей з усіма зацікавленими сторонами має стати спільна робота над пропозиціями щодо норм майбутнього законодавчого регулювання.

Регулятор має намір гармонізувати з європейським національне платіжне законодавство відповідно до вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, йдеться про старт процесу імплементації норм європейської директиви PSD2 (щодо Open Banking) у національному законодавстві, що посилить конкуренцію на фінансовому ринку та сприятиме інноваційному розвитку вітчизняного платіжного ринку.

Робота відбуватиметься із залученням зовнішньої юридичної експертизи за технічної підтримки іноземних донорів.

Зокрема, Національний банк планує:

  • запровадити низку нових платіжних послуг (фінансових та нефінансових). Замість однієї послуги з переказу коштів, що існує сьогодні, з’явиться вісім нових, у тому зокрема шість фінансових (внесення коштів на платіжний рахунок, зняття/списання коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку за рахунок кредиту, емісія/еквайринг, грошові перекази) та дві нефінансові (послуга ініціювання платежу та послуга надання консолідованої інформації за платіжним рахунком);
  • трансформувати суб’єктів переказу коштів та змінити ролі платіжних систем, зокрема скасувати необхідність створення або членства у платіжній системі для надання платіжних послуг (послуг з переказу коштів). Крім постачальників платіжних послуг, на ринку мають з’явитися нові постачальники інформаційних послуг – ініціювання платежу (PISP) та надання консолідованої інформації за платіжним рахунком (AISP);
  • категоризувати постачальників платіжних послуг – зокрема, платіжні послуги зможуть надавати банки, платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори, державні установи тощо. Також з’являться постачальники обмежених платіжних послуг, наприклад, телеком та інтернет-оператори, соціальні проекти тощо;
  • запровадити відкритий банкінг (безпечний онлайн-доступ до коштів та даних на клієнтських рахунках для окремих категорій постачальників, що надають послуги ініціювання платежу та надання консолідованої інформації за рахунками);
  • створити нові правила ліцензування і реєстрації небанківських установ, які надаватимуть платіжні послуги, а також нагляду за ними. Так, йдеться про скасування необхідності попереднього набуття статусу фінансової установи перед зверненням до Національного банку для отримання ліцензії: статус фінансової установи надаватиметься одночасно із видачою ліцензії. Ліцензія на надання платіжних послуг видаватиметься у електронній формі, також у електронній формі відбуватиметься звітність та взаємодія між учасниками ринку. Реєстрація здійснюватиметься через включення інформації до Єдиного реєстру постачальників платіжних послуг та послуг платіжної інфраструктури;
  • створити нове регулювання у сегменті електронних грошей щодо суб’єктності їхніх емітентів та забезпечення операцій з їхнього обігу, а також надання права небанківським фінансовим установам на емісію та еквайринг платіжних карток, випуск електронних грошей, відкриття платіжних рахунків (для цілей платежів та розрахунків);
  • упровадити платіжні рахунки разом із процедурою убезпечення коштів користувачів платіжних послуг на таких рахунках, а також посилення вимог до захисту платіжних послуг, зокрема встановлення вимог щодо посиленої клієнтської автентифікації та безпечної віддаленої взаємодії;
  • підвищити захист прав користувачів платіжних послуг через установлення чітких вимог до постачальників щодо їх обов’язків, запровадження лімітів відповідальності за неавторизованими операціями та інше;
  • визначити роль НБУ як регулятора ринку платіжних послуг, наділеного правом контролювати надання платіжних послуг, організовувати роботу зі зверненнями користувачів послуг, а також правом здійснювати регулювання рівня ставки міжбанківської комісії за картковими платіжними операціями тощо).

Як зазначив заступник Голови Національного банку Сергій Холод, здійснення таких кроків сприятиме осучасненню державного регулювання у платіжній галузі та надасть позитивний імпульс розвитку інноваційних бізнес-рішень на ринку платіжних послуг.

"Це створить єдині прозорі правила для банківських та небанківських гравців, підвищить конкуренцію за клієнта і, як наслідок, якість платіжних послуг, а також запровадить новий рівень захисту їх користувачів", – наголосив він.

Теги
Документи
Your browser does not support SVGs
Інфографіка. Розпочинається робота з фундаментального реформування регуляторного поля щодо платіжних систеим та переказу коштів
Завантажити
Поділитись